Онко без хімії та пігулка від ковіду
Медицина постійно розвивається, тож нові відкриття з’являються увесь час. Сьогодні я хочу розповісти про два з них: нові способи лікування раку без застосування хіміотерапії та противірусні ліки, які розробили від COVID-19
Більш безпечне лікування онкологій
Про це у статті пише видання The New York Times. Навіть до цього часу, хіміотерапія — болючий, неприємний та шкідливий етап на шляху одужання від раку.
Наслідки слідування цій догмі всім відомі — інтоксикація, втрата волосся, втома. Потенційно — невиліковна шкода для нервів в кінцівках.
Але серед онкологів триває “тиха революція”.
Генетичні тести зараз можуть підказати, чи потрібна хімія взагалі цьому конкретному пацієнту. Є ненульовий шанс, що без неї цілком можна обійтися.
Втім, це все ще залежить від лікарні та лікаря і можливість не розподілена рівномірно.
Таргетована терапія стає все більш популярною в онкології
Фармакологія, зі своєї сторони, пропонує все нові ліки, які частково роблять ту саму роботу: блокують естроген, яким живляться пухлини ( (так звана стратегія “голодаючих пухлин”) та атакують протеїни на поверхні пухлини (для цього 15 років тому розробили перший препарат таргет-терапії — герцептін).
Зміни почалися з жінок та раку грудей (43 тисячі смертей на рік), але поступово захоплюють і інші напрями, як-то легені (причина смерті 132 тисяч американців щороку). Тепер навіть пацієнтам з важкими формами не завжди призначають хіміотерапію.
Герцептін вполовину зменшив ризик повернення раку та на 30% — шанс смерті від онкології грудей. Саме успіх цих ліків без хіміотерапії “почав ламати догму”, — кажуть лікарі з галузі для NYT. Вибір на ринку вже великий, а стане ще більшим.
Дослідження 3000 жінок з 2013 по 2015 роки показало: використання хіміотерапії на ранніх стадіях раку грудей знизилося 26% до 14%.
Для тих, в кого пухлину знайшли у лімфовузлах, відсоток впав з 81 до 64. Серед старших жінок, цієї процедури потребували лише 19% у 2019 (35% у 2012). Середня тривалість життя жінок з метастазами після раку грудей зросла до 57 місяців в середньому (20 місяців у 1990ті).
Тоді як нові генетичні методи дозволяють більш точно призначати лікування, часто без хіміотерапії
Своє слово сказала і генетика, а саме-технологія генетичного секвенування. Тепер лікарі спочатку можуть протестувати пухлину, щоб побачити, наскільки вона реагує на таргет-терапію. Тести чітко показували, кому це допоможе, а кому — ні.
Подібну картину малюють і онкологи, які працюють з раком легенів. Тепер, після появи таргет-ліків, чверть пацієнтів може лікуватися лише ними, половина з них, яка почала лікування 5 років тому, досі жива. У важких випадках, прогноз наближається до 30%, що людина проживе ще 5 років.
У одному з випадків, лікар дав пацієнтці похилого віку озімертініб — ліки, які ще проходять випробування у вигляді пігулок. Це дало змогу пройти повз хіміотерапію і загалом покращило її стан, пухлини зменшились або більшою мірою зникли. Інший успішний кейс — крізотініб(розроблений Pfizer).
Головна проблема відома — ліки просто перестають працювати для більшості. Свідомі цього, вчені розробили імунотерапію — коли лікування змушує пригнічену імунну систему атакувати пухлини. Стандартний курс — два роки і поки що результати — більш ніж чудові.
В цілому, використання хіміотерапії для лікування деяких видів онкології зменшується доволі активно
Відсоток використання “хімії” падає ( у 2019 році, лише 12% пацієнтів у клініні Дана Фарбер отримували лише її, на противагу 85% на імунотерапії з або без поєднання з хіміо, ще 21% — на таргет-терапії).
Пігулка з силою молоту: що відомо про нові ліки від ковіду
На другий рік пандемії, людство виглядає непогано захищеним перед вірусом: є успішні вакцини, маски, дезинфектори.
Але є сіра зона між інфікуванням та важким станом. І от там науковий прогрес застряг на доволі довгий час. Але зараз, здається, є шанс розвіяти пітьму.
Merck розробили багатообіцяюче лікування для ранніх стадій ковіду, але питання лишаються
Фармацевтичний гіганти Merck та Ridgeback розробили та представили перші противовірусні ліки проти COVID-19, пише The Atlantic. Вони називаються молнупіравір та виглядають як пігулки.
Ліки названі на честь Мьолніра — молоту скандинавського бога грому Тора. Інше натхнення це роман “Божий молот” про місію з відхилення небезпечного астероїду від Землі.
Виходячи з пресрелізу, таке лікування може вполовину зменшити шанс госпіталізації у легких та середніх випадках коронавірусної хвороби. Втім, без надзвичайного схвалення Food and Drug Administration, молнупіравір не буде доступний ще кілька місяців.
Розробники сподіваються, що їхній препарат знизить навантаження на знову переповнені хворими на COVID-19 (переважно невакцинованими) лікарні.
У контрольній групі для ще не опублікованого дослідження, Merck перевіряли препарат на людях, які тільки увійшли у важкий стан ковіду і мали хоча б один фактор розвитку такого стану. Лише 7% потрапили до лікарні (14% з тих, кому дали плацебо), ніхто не помер.
Експерти бачать і зворотній бік медалі.
Ці ліки треба вжити у перші 5 днів хвороби після позитивного результату тесту ( і взагалі, чим раніше тим краще). Але в багатьох країнах, нема підходящої інфраструктури, щоб постійно проводити тестування. Що може залишити багатьох взагалі без доступу до новітньої пігулки.
Технічно, молнупіравір дуже схожий на ремдезивір (єдині ліки з повним схваленням FDA для лікування ковіду). Хоча за останніми протоколами ВООЗ, його НЕ рекомендовано використовувати при ковіді.
Обидва імітують частини вірусу SARS-CoV-2, які займаються його реплікацією, що дозволяє вірусу поширюватися в організмі.
Для цього, SARS-CoV-2 використовує фермент полімеразу, який “сканує та копіює” геном літеру за літерою.
Ліки були названі на честь молоту бога Тора
Творіння Merck тут ще підступніше: воно настільки добре грає у “свого” для вірусу, що полімераза не помічає підміну і продовжує видавати генетичний код, але тепер вже з фатальними помилками. “Це як грубий правопис”, — пояснюють експерти.
Препарат навіть отримав прізвисько: кодінг катастроф, бо вірусні частинки у протистоянні з ним майже не мають шансів.
Вчені вже знають, що хвороба розгортається у дві стадії: на першій домінує вірус, на другій — занадто агресивна реакція імунної системи.
Противірусні ліки мають діяти рано та швидко, щоб придушити зростаючу армію реплікованих вірусів у зародку, перш ніж вони пошкодять тканини або обійдуть захист. Молнупіравір — це пігулки, а отже, його можна легко перевозити та зберігати.
Можливо, цей препарат буде кращим навіть за єдиний поки що схвалений FDA варіант лікування легкого та середнього ковіду на ранній стадії — моноклональних антитіл. Бо у останніх є кілька проблем: їх треба вводити лікарям, шалений попит обмежив пропозицію, віруси можуть до них адаптуватися.
Тож молнупіравір здатен серйозно розширити терапевтичні можливості, якщо буде затверджений.
Люди, що його прийматимуть, потенційно зможуть скоротити час перебування вірусу в організмі та запобігти серйозним випадкам. А отже — будуть менш заразними за швидший час.
Але завжди є кілька але.
З іншого боку, препарат не зможе блокувати інші ефекти, як-то довгий ковід чи постковідний синдром. Це, звісно, у жодному разі не заміна вакцинації.
І взагалі, до ковтання молнупіравіру може пройти багато часу: тест, підтвердження хвороби, рецепт, аптека… Пити треба буде 40 таблеток за 5 діб, що теж може декого відштохвнути як і перша ціна (приблизно 700 доларів за курс, дуже великі гроші для країн з низьким доходом).
Нема поки що і даних щодо випробувань на вакцинованих людях, вказують дослідники. Здебільшого, вони захищені від важкого перебігу, але все ж можуть іноді хворіти у легкій формі ( і тут нові пігулки можуть знадобитися).
Ми повертаємось до питання на початку: критичної нестачі інфраструктури для тестування, не кажучи вже про точність та своєчасність самої процедури. А отже, вкрай важливе вікно для початку використання молнупіравіру може бути втрачене.
А в лікарні він людині не допоможе, там свої протоколи. Тож це знову ліки лише для розвинутих країн?